пригноблюючий
ПРИГНО́БЛЮЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до пригно́блювати.
Ночами Ольга чула безперервне шлапання його нічних пантофлів. У цій безкінечній його мандрівці по кімнатах було щось страшенно пригноблююче (Галан, Гори.., 1956, 21).
2. у знач. прикм. Те саме, що гнітю́чий.
Місто Харків, особливо ж вулиці, якими йшов, зробили на мандрівника пригноблююче враження (Гжицький, Вел. надії, 1963, 5).
Словник української мови (СУМ-11)