пригнічуватися
ПРИГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИГНІТИ́ТИСЯ, ічу́ся, і́тишся, док.
1. Ставати пригніченим (у 2 знач.).
Коли Терезка зникла за дверима, Брановський трохи пригнітився, що Терезка кинула йому такий короткий «добрий день» і пішла (Томч., Готель, 1960, 232).
2. тільки недок. Пас. до пригні́чувати.
Овес вистигає не одночасно з горохом, до того ж горох пригнічується вівсом (Колг. Укр., 11, 1961, 15).
Словник української мови (СУМ-11)