пригнічувач

ПРИГНІ́ЧУВАЧ, а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.).

Пшениця є пригнічувачем розташованої поруч фіалки; посіяний злак добре проросте, а насіння квіткової рослини навіть не зійде (Колг. Укр., 9, 1960, 46).

Значення в інших словниках

1. пригнічувач — пригні́чувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пригнічувач — -а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригнічувач — ПРИГНІ́ЧУВАЧ, а, ч., спец. Те, що пригнічує (у 3 знач.). Пшениця є пригнічувачем розташованої поруч фіалки; посіяний злак добре проросте, а насіння квіткової рослини навіть не зійде (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах