пригодити
ПРИГОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм., рідко. Те саме, що догоди́ти.
Радивон Ржа, морений, томлений, валився з ніг, а жінка, замість того щоб пригодить, галасувала на весь двір (Горд., Дівчина.., 1954, 267).
Словник української мови (СУМ-11)