пригодитися
ПРИГОДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. Виявитися придатним, корисним для кого-, чого-небудь.
Не плюй в колодязь: пригодиться води напиться (Номис, 1864, № 44070);
— Там [у монголів].. твій Максим, і хто знає, може, ми один другому на що пригодимось (Фр., VI, 1951, 114);
Йонька вийняв димучий патрон, понюхав його, покрутив у пальцях, прикидаючи, чи не пригодиться в господарстві (Тют., Вир, 1964, 399).
Словник української мови (СУМ-11)