пригодник

ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод.

Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Рибак, На світанку, 1940, 76).

Значення в інших словниках

1. пригодник — приго́дник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. пригодник — -а, ч., рідко. Шукач пригод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригодник — ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. пригодник — ПРИГО́ДНИК (шукач пригод), АВАНТЮРИ́СТ заст. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак); Хіба всі великі полководці не були якоюсь мірою авантюристами? (О. Гончар).  Словник синонімів української мови