пригодонька

ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1.

Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (Укр.. нар. пісні, 1, 1964, 452);

Коли б не сталась йому пригодонька на чужині! (Барв., Опов.., 1902, 141);

Не заспокоїлась тільки Оксана, бо вже кожна людина на селі знала про її сором, лиху та нещасливу пригодоньку (Л. Янов., І, 1959, 38);

Була б неприємна пригодонька із-за цієї прописки (Козл., Сонце.., 1957, 88).

Значення в інших словниках

1. пригодонька — приго́донька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пригодонька — див. біда; пригода  Словник синонімів Вусика
3. пригодонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до пригода 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пригодонька — ПРИГО́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Ой розпливайтеся, мої пригодоньки, Так, як лист по воді! Ой не тіштеся, мої воріженьки, Та й моїй пригоді! (з народної пісні); Коли б не сталась йому пригодонька на чужині!...  Словник української мови у 20 томах
5. пригодонька — Приго́донька, -ньки, -ньці; -доньки, -доньок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пригодонька — Пригодонька, -ки ж. ум. отъ пригода.  Словник української мови Грінченка