пригодочка

ПРИГО́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1.

Калиночка пристигає, вершок зеленіє, На дівчину пригодочка, робити не вміє (Коломийки, 1969, 109).

Значення в інших словниках

1. пригодочка — ПРИГО́ДОЧКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до приго́да 1. Калиночка пристигає, вершок зеленіє, На дівчину пригодочка, робити не вміє (з коломийки).  Словник української мови у 20 томах