Словник української мови в 11 томах

приголовчик

ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання).

Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Барв., Опов.., 1902, 436).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. приголовчик — приголо́вчик іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. приголовчик — -а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приголовчик — ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах