пригін
ПРИГІ́Н, го́ну, ч.
1. Дія за знач. пригна́ти¹ 1, приганя́ти.
2. діал. Загін ( див. загі́н² 2).
На колодках під млином радилися більш поважні люди, а ще далі, на пригоні.. біля зборні, курили люльки найстарші (Л. Янов., І, 1959, 383).
Словник української мови (СУМ-11)