придержаний

ПРИДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приде́ржати;

// у знач. ім. приде́ржаний, ного, ч.; приде́ржана, ної, ж. Особа, яку придержали (у 1 знач.).

Не думаючи довго, заїхав [панок] придержаного по пиці (Фр., III, 1950, 311).

Значення в інших словниках

1. придержаний — приде́ржаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. придержаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до придержати. || у знач. ім. придержений, -ного, ч.; придержана, -ної, ж. Особа, яку придержали (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. придержаний — ПРИДЕ́РЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приде́ржати; // у знач. ім. приде́ржаний, ного, ч.; приде́ржана, ної, ж. Особа, яку придержали (у 1 знач.). Не думаючи довго, заїхав [панок] придержаного по пиці (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах