придієслівний
ПРИДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який визначається дієсловом; підпорядкований дієслову.
Прислівники найчастіше вживаються для вираження статичної ознаки іншої ознаки — динамічної, тобто виступають у ролі придієслівного означення (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 430);
Придієслівне керування.
Словник української мови (СУМ-11)