призвук

ПРИ́ЗВУК, а, ч. Додатковий звук, короткий і невиразний, який супроводжує основний звук.

Ліквідації надмірного носового призвука допомагає ще й така вправа: ..спочатку вдихайте через ніс і відтворіть перебільшено гугнявий звук (Худ. чит.., 1955, 56);

// муз. Ізольоване звучання невиразного звука.

Досить легко на бандурі виконувати октавний флажолет (ізольоване звучання гармонійного призвука) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 95);

Велике значення у цих [індійських] піснях має звуконаслідування; співачка відходить тоді від звичайних вокальних норм, користується не чітко визначеними щодо висоти звуками, а шипінням, горловими призвуками тощо (Мист., 1, 1961, 43).

Значення в інших словниках

1. призвук — при́звук іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. призвук — [призвук] -ку, м. (ў) -уц'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. призвук — -а, ч. Додатковий звук, короткий і невиразний, який супроводжує основний звук. || муз. Ізольоване звучання невиразного звука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. призвук — ПРИ́ЗВУК, а, ч. Додатковий звук, короткий і невиразний, який супроводжує основний звук. Ліквідації надмірного носового призвука допомагає ще й така вправа: .. спочатку вдихайте через ніс і відтворіть перебільшено гугнявий звук (з навч. літ.); // муз.  Словник української мови у 20 томах
5. призвук — ПРИ́ЗВУК, ОБЕРТО́Н. Описи природи у Сосюри містять численні музично-звукові "сплески", що набувають значення музичних призвуків і стають свого роду обертонами у звучанні всього вірша (з журналу).  Словник синонімів української мови