призвід

ПРИ́ЗВІД, воду, ч., рідко, перев. у сполуч. із сл. давати. Приклад для наслідування.

[Золотницький:] Хлоп смів проти пана такі слова казати!.. Хто се каже? [Мартин:] Та всі. А найбільший призвід отой Грицько дає (Гр., II, 1963, 554);

Коли ми не маємо права виключити вас за трійку з грецької мови, то маємо повне право з тріумфом вигнати із школи за непокору, за той шкідливий призвід, який ви даєте другим (Крим., Вибр., 1965, 332).

Значення в інших словниках

1. призвід — при́звід іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. призвід — -воду, ч., рідко, перев. у сполуч. зі сл. давати. Приклад для наслідування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призвід — ПРИ́ЗВІД, воду, ч., рідко, перев. у сполуч. зі сл. давати. Приклад для наслідування. [Золотницький:] Хлоп смів проти пана такі слова казати! .. Хто се каже? [Мартин:] Та всі. А найбільший призвід отой Грицько дає (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. призвід — При́звід, -воду, -дові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. призвід — Призвід, -воду м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Лубен. у. Та майстер на лихі призводи. Полт. у.  Словник української мови Грінченка