призвідець

ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник.

Панас і Юрко цілими днями.. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Добр., Очак. розмир, 1965, 288);

Тепер світ знову бачить, що саме Радянський Союз та інші соціалістичні держави становлять головну силу, яка перепиняє шлях призвідцям третьої світової війни (Ком. Укр., 1, 1963, 65).

Значення в інших словниках

1. призвідець — призві́дець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. призвідець — див. заводей  Словник синонімів Вусика
3. призвідець — -дця, ч., розм. Те саме, що призвідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С.  Словник української мови у 20 томах
5. призвідець — ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло.  Словник синонімів української мови