Великий тлумачний словник сучасної мови

призвідець

призві́дець

-дця, ч., розм.

Те саме, що призвідник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. призвідець — призві́дець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. призвідець — див. заводей  Словник синонімів Вусика
  3. призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. призвідець — ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло.  Словник синонімів української мови
  5. призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями.. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах