Значення в інших словниках
-
призвідець —
призві́дець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
призвідець —
-дця, ч., розм. Те саме, що призвідник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
призвідець —
ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С.
Словник української мови у 20 томах
-
призвідець —
ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло.
Словник синонімів української мови
-
призвідець —
ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями.. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Добр., Очак.
Словник української мови в 11 томах