призвідець

Значення в інших словниках

1. призвідець — призві́дець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. призвідець — -дця, ч., розм. Те саме, що призвідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С. Словник української мови у 20 томах
4. призвідець — ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло. Словник синонімів української мови
5. призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями.. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах