призвідець
ВИНУВА́ТЕЦЬ чого (той, хто спричиняє що-небудь, звич. погане), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЕЦЬ) розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм., ПРИЧИ́НЕЦЬ заст. Суду все зрозуміло. Головний винуватець, призвідник бійки, організатор випивок і нічних пригод — він, Уланчик (П. Дорошко); Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С. Добровольський); Через кілька день голова половив усіх провинників і посадив на день у холодну, а Дениса, як привідця тому всьому, посадив на три дні (І. Нечуй-Левицький); Він був причинцем смерті степової мільйонерки Софії Фальцфейн (О. Гончар).
ОРГАНІЗА́ТОР (той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь), ПРИЗВІ́ДНИК, ПРИЗВІ́ДЕЦЬ розм., ПРИВІ́ДЕЦЬ розм., ПРИЗВІ́ДЦЯ розм., ПРИВІ́ДЦЯ розм.; ЗАВОДІ́Й розм. (перев. витівок, бенкетів, сварок), ЗАВОДІЯ́КА розм. Сірко був організатором численних походів запоріжців проти турецько-татарських загарбників (І. Шаповал); (Микола) був призвідник усіх забав (В. Гжицький); Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С. Добровольський); У нас вийшла газета, хто був її привідцем — не знаю (з науково-популярної літератури); Прикажчик не без підстав підозрівав, що серед тих, хто давав йому духопелу, першими заводіями були орловець та Андріяка (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- призвідець — призві́дець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- призвідець — див. заводей Словник синонімів Вусика
- призвідець — -дця, ч., розм. Те саме, що призвідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями .. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (С. Словник української мови у 20 томах
- призвідець — ПРИЗВІ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм. Те саме, що призві́дник. Панас і Юрко цілими днями.. тинялись по гаях Красної балки. Призвідцем хлопчачих вилазок спочатку був Сашко (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах