Словник української мови в 11 томах

призвідниця

ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник.

Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. призвідниця — призві́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. призвідниця — -і. Жін. до призвідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
  4. призвідниця — Призві́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)