призвідниця

ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж.

Жін. до призві́дник.

Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна... Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. призвідниця — призві́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. призвідниця — -і. Жін. до призвідник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призвідниця — Призві́дниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. призвідниця — ПРИЗВІ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до призві́дник. Ти ж знаєш наших веселух іздавна: Мокрина, Векла, Галочка, Тетяна… Та скільки їх у нас, таких призвідниць! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 130).  Словник української мови в 11 томах