призер

ПРИЗЕ́Р, а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях.

Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (Веч. Київ, 11.III 1957, 1);

Призер олімпійських ігор киянин Юрій Титов став чемпіоном Радянського Союзу в опорних стрибках (Рад. Укр., 24.IV 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. призер — призе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. призер — -а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях, посів одне з перших трьох місць. Призер першості світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. призер — хохл. (прізор) догляд нагороджений  Словник чужослів Павло Штепа
4. призер — ПРИЗЕ́Р, а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях. Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (з газ.  Словник української мови у 20 томах