призер
ПРИЗЕ́Р, а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях.
Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (Веч. Київ, 11.III 1957, 1);
Призер олімпійських ігор киянин Юрій Титов став чемпіоном Радянського Союзу в опорних стрибках (Рад. Укр., 24.IV 1958, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призер — призе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- призер — -а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях, посів одне з перших трьох місць. Призер першості світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призер — хохл. (прізор) догляд нагороджений Словник чужослів Павло Штепа
- призер — ПРИЗЕ́Р, а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях. Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (з газ. Словник української мови у 20 томах