призер

ПРИЗЕ́Р, а, ч.

Той, хто одержав приз у змаганнях.

Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (з газ.);

Я сам не раз бачив, як призери стенду і досвідчені мисливці ганебно “пуделяли” в той час, як у тих же самих умовах слабенькі “берданочники” без промаху збивали одна за одною по кілька штук качок (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призер — призе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. призер — -а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях, посів одне з перших трьох місць. Призер першості світу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. призер — хохл. (прізор) догляд нагороджений Словник чужослів Павло Штепа
  4. призер — ПРИЗЕ́Р, а, ч. Той, хто одержав приз у змаганнях. Ігри останнього дня змагань мали вирішальне значення для визначення переможців і призерів (Веч. Київ, 11.III 1957, 1); Призер олімпійських ігор киянин Юрій Титов став чемпіоном Радянського Союзу в опорних стрибках (Рад. Укр., 24.IV 1958, 4). Словник української мови в 11 томах