прикликаний

ПРИКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикли́кати.

Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (Коб., III, 1956, 183);

// прикли́кано, безос. присудк. сл.

Прикликано до Берестів київських бояр і воєвод (Загреб., Диво, 1968. 413).

Значення в інших словниках

1. прикликаний — прикли́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прикликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикликати. || прикликано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикликаний — ПРИКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикли́кати. Лежала вона з пораненою головою і, як сконстатував прикликаний пізніше лікар, з вивихненою ногою (О. Кобилянська); // прикли́кано, безос. пред. Прикликано до Берестів київських бояр і воєвод (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах