приключка

ПРИ́КЛЮЧКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що приго́да.

— Була торік тут приключка страшна: Шубовснув [з моста в воду] пан один (Гл., Вибр., 1957, 118);

Оповідала [Рахіра] йому приключку з Анною (Коб., II, 1956, 161);

Ні по чім ви не пізнаєте, що він у Відні пуцував [чистив] коні капітанові, ..шукав любовних приключок в «златей Прадзе» (Хотк., II, 1966, 69).

2. Те саме, що при́від.

Лихо приключки шукає (Укр.. присл.., 1963, 31);

Познайомивсь він із мамою, бо чи ж десятникові багацько тра приключок, щоб зайти у чиюсь хату? (Крим., Вибр., 1965, 367);

// Те саме, що причи́на 1.

— За що ж ти на його злишся? — Я то вже знаю, за що! У мене своя приключка, а в тебе своя. Я в тебе не питаю, не питай і ти в мене (П. Куліш, Вибр., 1969, 186);

Рече хоробрий маг: — Аби ти знав, Без приключки ніхто не ворогує: Од рук твоїх йому загине батько, Дак буде він ненавидіть тебе (Крим., Вибр., 1965, 166).

Значення в інших словниках

1. приключка — при́ключка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приключка — див. ПРИГОДА, ПРИВІД, ПРИЧИНА.  Словник синонімів Караванського
3. приключка — див. пригода  Словник синонімів Вусика
4. приключка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що пригода. 2》 Те саме, що привід. || Те саме, що причина 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. приключка — 1. пригода, випадок, притичина, подія 2. це див. претекст  Словник чужослів Павло Штепа
6. приключка — ПРИ́КЛЮЧКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що приго́да. – Була торік тут приключка страшна: Шубовснув [з моста в воду] пан один (Л. Глібов); Оповідала [Рахіра] йому приключку з Анною (О.  Словник української мови у 20 томах
7. приключка — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди).  Словник синонімів української мови
8. приключка — При́ключка, -чки, -чці; -чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. приключка — Приключка, -ки ж. 1) Приключеніе. Не вспіло одно гаразд забутися, — друга приключка приключилася. Мир. ХРВ. 49. Така йому приключка була. Н. Вол. у. 2) Предлогъ. Лихо приключки шукає. Ном. № 1973. Приключки шукають.... пошарпать панство. К. ЦН. 177.  Словник української мови Грінченка