приколений
ПРИКО́ЛЕНИЙ, ПРИКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приколо́ти.
Микоша з Гарасимом схилилися над великою заскленою коробкою. Посередині її на акуратно наклеєному корку довгою булавкою був приколотий строкатий метелик (Полт., Повість.., 1960, 265);
В простінку між вікон Іван виводив на аркуші, до стіни приколотім, афішу на завтра (Головко, І, 1957, 272).
Словник української мови (СУМ-11)