прикриття
ПРИКРИТТЯ́, я, с.
1. Дія за знач. прикри́ти.
Буржуазія прагне здобути певну науку з Жовтневої революції і перемог соціалізму. Вона використовує нові засоби для прикриття язв і пороків капіталістичного ладу (Програма КПРС, 1961, 32).
2. Захисне місце, схованка.
Наливайко весь час лишався в прикритті (Ле, Наливайко, 1957, 305);
Отут і станем під густим лататтям: Ловці підводні знають, що чекать їм На здобич — там найліпше, з-за прикрить (Рильський, II, 1960, 118);
// чого. Те, що робить непомітним, невидним що-небудь.
З порту вилетіли катери, розстеляючи по своєму сліду суцільну димову завісу. Та завіса стала густою стіною в морі, і за її прикриттям почали відходити з Севастополя кораблі (Кучер, Чорноморці, 1956, 419);
Під прикриттям ночі автоматники переплили Дніпро (Шиян, Партиз. край, 1946, 66).
3. Захист кого-, чого-небудь в бою.
— Хто зостався живий, ті пішли в загони прикриття нашого відступу (Кучер, Голод, 1961, 167);
Підтримка і прикриття наших військ з повітря покладались на авіацію 2-ї і 5-ї повітряних армій (Ком. Укр., 2, 1969, 63);
Червоноармійці під прикриттям кольта швидко відбігли назад, бо кігті бандитського ланцюга все більше витягувались до ріки (Стельмах, II, 1962, 200);
// Військова частина, підрозділ, група, призначені для захисту кого-, чого-небудь в бою.
Підходять спочатку двоє — Красов, наш старший сержант, та хтось з дивізійної розвідки; згодом приєднується прикриття (Багмут, Записки.., 1961, 68).
4. Те, що відвертає увагу від чого-небудь, приховує щось, маскує суть чогось.
Насувався дощ, родилася певність, що вирушати доведеться, не чекаючи ночі, під прикриттям дощу (Ле, Вибр., 1939, 51);
Об’єднуючи сили внутрішньої контрреволюції з силами іноземних інтервентів, буржуазні націоналісти намагалися під прикриттям облудного гасла «самостійності» України ліквідувати Радянську владу (Іст. укр. літ., II, 1956, 46).
Словник української мови (СУМ-11)