прикушений

ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикуси́ти.

Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (Коцюб., І, 1955, 264).

Значення в інших словниках

1. прикушений — прику́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прикушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикушений — ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикуси́ти. Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах