прикушений

прику́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прикусити.

Значення в інших словниках

1. прикушений — прику́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прикушений — ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикуси́ти. Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. прикушений — ПРИКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикуси́ти. Помітно було, що її щось мучило, щось прохалося наверх і, невимовлене, мусило ховатися за прикушеним язиком (Коцюб., І, 1955, 264).  Словник української мови в 11 томах