Словник української мови в 11 томах

приладобудівник

ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч. Фахівець з приладобудування.

Новий радянський телескоп — гордість наших приладобудівників (Літ. газ., 10. 1 1961, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. приладобудівник — приладобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. приладобудівник — -а, ч. Фахівець із приладобудування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приладобудівник — ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч. Фахівець із приладобудування. Київські приладобудівники розробили і впровадили автоматизовану систему метрологічного контролю електронних приладів (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах