приладобудівник

ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч.

Фахівець із приладобудування.

Київські приладобудівники розробили і впровадили автоматизовану систему метрологічного контролю електронних приладів (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. приладобудівник — приладобудівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. приладобудівник — -а, ч. Фахівець із приладобудування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приладобудівник — ПРИЛАДОБУДІВНИ́К, а, ч. Фахівець з приладобудування. Новий радянський телескоп — гордість наших приладобудівників (Літ. газ., 10. 1 1961, 4).  Словник української мови в 11 томах