приманчивий

ПРИМА́НЧИВИЙ, а, е, діал. Привабливий.

Снилися [Галі] люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями, що таких вона ніколи ще не стрічала (Вовчок, І, 1955, 319);

Дерева біліли цвітом, ..а вечори були повні несказанно лагідної, приманчивої краси… (Коб., І, 1956, 532);

В очах цеї дивної Бейбі ви найшли б холодок для змученої думки, а в її невимушеній сонячній усмішці — забуття трудного життя. Для неї все ще гарне, приманчиве, розкішне (Ірчан, II, 1958, 142).

Значення в інших словниках

1. приманчивий — -а, -е, діал. Привабливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. приманчивий — ПРИМА́НЧИВИЙ, а, е, розм., рідко. Привабливий. Снилися [Галі] люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями, що таких вона ніколи ще не стрічала (Марко Вовчок); Дерева біліли цвітом, .. а вечори були повні несказанно лагідної, приманчивої краси...  Словник української мови у 20 томах