приманчивий
ПРИМА́НЧИВИЙ, а, е, розм., рідко.
Привабливий.
Снилися [Галі] люди тамечки з такими-то вже приманчивими обличчями, що таких вона ніколи ще не стрічала (Марко Вовчок);
Дерева біліли цвітом, .. а вечори були повні несказанно лагідної, приманчивої краси... (О. Кобилянська);
В очах цеї дивної Бейбі ви найшли б холодок для змученої думки, а в її невимушеній сонячній усмішці – забуття трудного життя. Для неї все ще гарне, приманчиве, розкішне (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)