примиренський

ПРИМИРЕ́НСЬКИЙ, а, е, політ. Стос. до примиренця і примиренства.

Керівництво II Інтернаціоналу проводило примиренську політику, прикриваючи її революційними фразами, намагалось підкорити інтереси пролетаріату інтересам буржуазії (Нова іст., 1957, 119);

Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 332);

// Власт. примиренцеві.

Примиренські хитання.

Значення в інших словниках

1. примиренський — примире́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. примиренський — -а, -е. Стос. до примиренця і примиренства. || Власт. примиренцеві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примиренський — ПРИМИРЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до примиренця і примиренства. Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Іван Ле); // Власт. примиренцеві. Примиренські хитання.  Словник української мови у 20 томах
4. примиренський — Примире́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)