1. Словник української мови в 11 томах

примиренський

ПРИМИРЕ́НСЬКИЙ, а, е, політ. Стос. до примиренця і примиренства.

Керівництво II Інтернаціоналу проводило примиренську політику, прикриваючи її революційними фразами, намагалось підкорити інтереси пролетаріату інтересам буржуазії (Нова іст., 1957, 119);

Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Ле, Міжгір’я, 1953, 332);

// Власт. примиренцеві.

Примиренські хитання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примиренський — примире́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. примиренський — -а, -е. Стос. до примиренця і примиренства. || Власт. примиренцеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примиренський — ПРИМИРЕ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Стос. до примиренця і примиренства. Лодиженкові записали зауваження за примиренське ставлення й сімейність при розгляді справи Мухтарова (Іван Ле); // Власт. примиренцеві. Примиренські хитання. Словник української мови у 20 томах
  4. примиренський — Примире́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)