1. Словник української мови в 11 томах

примиренство

ПРИМИРЕ́НСТВО, а, с.

1. політ. Один із проявів опортунізму, який полягає в замазуванні класових суперечностей, суперечностей між революційною лінією пролетарської партії і опортунізмом.

Примиренство і об’єднанство — це найшкідливіша річ для робітничої партії в Росії, не тільки ідіотизм, але й загибель партії (Ленін, 49, 1974, 288);

// Замазування суперечностей.

Я. Мамонтов у п’єсі «Своя людина».. виступає проти примиренства у ставленні до класового ворога (Укр. рад. драм.., 1957, 56).

2. розм. Невимогливість, безпринципність у ставленні до кого-, чого-небудь, надмірна терпимість.

Примиренство до недоліків, терпиме ставлення до працівників, які прикривають хиби у своїй роботі, — все це створює умови для окозамилювання (Рад. Укр., 2.III 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примиренство — примире́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. примиренство — -а, с. 1》 Замазування суперечностей. 2》 розм. Невимогливість, безпринципність у ставленні до кого-, чого-небудь, надмірна терпимість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примиренство — Сумир, супокій, злагідність, згідливість Словник чужослів Павло Штепа
  4. примиренство — ПРИМИРЕ́НСТВО, а, с. 1. політ. Згідно з комуністичною доктриною – один із проявів опортунізму, який полягає в применшуванні класових суперечностей, суперечностей між теорією й практикою комуністичного правління з одного боку та інших політичних течій... Словник української мови у 20 томах
  5. примиренство — Примире́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)