примножений

ПРИМНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примно́жити.

Братськ, Сєвєродонецьк, Дивногорськ та інші. Саме тут була примножена трудова доблесть і героїзм будівничих Комсомольська-на-Амурі (Знання.., 11, 1967, 3).

Значення в інших словниках

1. примножений — примно́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примножений — [приемножеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. примножений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примножити. || примножено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. примножений — ПРИМНО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примно́жити.  Словник української мови у 20 томах