Словник української мови в 11 томах

примовити

ПРИМО́ВИТИ див. примовля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. примовити — примо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. примовити — [приемовиетие] -оўл'у, -виеш, -оўл'ат'; нак. -оў, -оўтеи  Орфоепічний словник української мови
  3. примовити — див. примовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. примовити — ПРИМО́ВИТИ див. примовля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. примовити — ЗАМОВЛЯ́ТИ етн. (за народними віруваннями — виліковувати хвороби, заліковувати рани за допомогою замовляння, чаклування), ПРИМОВЛЯ́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИ, ВІДШІ́ПТУВАТИ, ВИШІ́ПТУВАТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. примовити — Примовити см. примовляти.  Словник української мови Грінченка