примова

ПРИМО́ВА, и, ж., заст., етн. Замовляння (у 2 знач.).

Чутка була, вмів [ворожбит] замовляти стріли і кров. Але примова того лікаря показалася пустою (Фр., VI, 1951, 35).

Значення в інших словниках

1. примова — примова (35) — замовлення; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. примова — примо́ва іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. примова — див. приказка  Словник синонімів Вусика
4. примова — -и, ж., етн. Замовляння (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. примова — ПРИМО́ВА, и, ж., заст., етн. Замовляння (у 2 знач.). Чутка була, вмів [ворожбит] замовляти стріли і кров. Але примова того лікаря показалася пустою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
6. примова — ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С.  Словник синонімів української мови
7. примова — Примо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. примова — Примо́ва, -ви ж. Заговоръ (знахарскій).  Словник української мови Грінченка