приморозки
ПРИ́МОРОЗКИ, ів, мн. (одн. при́морозок, зку, ч.). Те саме, що за́морозки.
Те, що на долах є порою фіалок і конвалій, є в горах порою болота й приморозків (Фр., VI, 1951, 303);
Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Ле, Міжгір’я, 1953, 7);
Аж у другій половині дня показалося сонце. Сніг швидко почав танути. Але надвечір взяв приморозок (Грим., Незакінч. роман, 1962, 208).
Словник української мови (СУМ-11)