примощений

ПРИМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примости́ти.

Край берега, на двох заїжджених колесах, примощена кладка (Дисняк, Вибр., 1947, 6).

Значення в інших словниках

1. примощений — примо́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примостити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примощений — ПРИМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примости́ти. Край берега, на двох заїжджених колесах, примощена кладка (О. Десняк).  Словник української мови у 20 томах