примощений
ПРИМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примости́ти.
Край берега, на двох заїжджених колесах, примощена кладка (Дисняк, Вибр., 1947, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примощений — примо́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- примощений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примостити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- примощений — ПРИМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примости́ти. Край берега, на двох заїжджених колесах, примощена кладка (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах