примружуватися

ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Злегка прикривати повіки (про кого-небудь).

Він примружувався, немов від різкого вітру (Бойч., Молодість, 1949, 258);

Вона хитрувато примружилась. — А ти поясни. Я, звичайно, інститутів не кінчала (Руд., Остання шабля, 1959, 46);

Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло. Всі зразу примружились (Собко, Серце, 1952, 115);

Молодий інженер був короткозорий, але окулярів не носив і на кожного дивився примружившись, як дивляться на сонце (Донч., Карб. камінь, 1946, 39);

// Злегка прикриватися повіками (про око, очі).

Ліве око [Рубана] примружувалось, як на полюванні (Ю. Янов., І, 1958, 110);

Молоде обличчя зробилося лютим, очі примружились, стали холодні, колючі (Шиян, Гроза.., 1956, 291);

*Образно. Понад балочкою примружився хутірець (Мик., II, 1957, 18).

Значення в інших словниках

1. примружуватися — примру́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. примружуватися — -уюся, -уєшся, недок., примружитися, -жуся, -жишся, док. Злегка прикривати повіки (про кого-небудь). || Злегка прикриватися повіками (про око, очі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примружуватися — ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИМРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Злегка прикривати повіки (про кого-небудь). Він примружувався, немов від різкого вітру (О. Бойченко); Вона хитрувато примружилась. – А ти поясни. Я, звичайно, інститутів не кінчала (М.  Словник української мови у 20 томах
4. примружуватися — МРУ́ЖИТИСЯ (прикривати свої очі повіками), ЖМУ́РИТИСЯ, ЗАМРУ́ЖУВАТИСЯ, ЗАЖМУ́РЮВАТИСЯ, ЩУ́ЛИТИСЯ, ЩУ́РИТИСЯ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИСЯ (ЗЩУ́ЛЮВАТИСЯ), СКУ́ЛИТИСЯ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИСЯ, ПРИЖМУ́РЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРИЩУ́РЮВАТИСЯ (злегка, не до кінця). — Док.  Словник синонімів української мови