примружувати
ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док.. перех. Злегка прикривати повіками (око, очі).
Тарас примружує око і дивиться збоку — справжній тобі кінь та й годі, ач, як копитами, землю риє! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 49);
Підхиляються двері, і на порозі з’являється мати. На площадці напівтемрява, і Фросина Данилівна примружує очі (Хижняк, Тамара, 1959, 271);
Світла й блиску було стільки, що хлопець мимоволі примружив очі (Сміл., Зустрічі, 1936, 200);
Ганджиха, хитрувато примруживши очі, витерла повні й красиві губи фартушком (Шиян, Гроза.., 1956, 585);
Ганна Іванівна зневажливо примружила очі (Шовк., Інженери, 1948, 360);
Він мрійно примружив очі, задивився кудись у безмежну далину (Збан., Єдина, 1959, 158).
Словник української мови (СУМ-11)