примхуватий

ПРИМХУВА́ТИЙ, а, е, зах. Примхливий.

— Я не знаю, я б її [Аглаю-Феліцітас] не брала, бувши хлопцем. Кажуть, примхувата (Коб., III, 1956, 387);

Серед дітей одиначок є два типи: один — меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина.., другий — жвава, весела, властолюбива [владолюбна], примхувата, що похожа на реп’ях, що.. чіпляється за кожного, хто йде, хто минає (Григ., Вибр., 1959, 427);

— У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат, що з причин грошевих або, може, й моральних мають впасти в «чорну меланхолію» (Хотк., І, 1966, 51).

Значення в інших словниках

1. примхуватий — -а, -е, зах. Примхливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. примхуватий — ПРИМХУВА́ТИЙ, а, е, заст. Примхливий. – Я не знаю, я б її [Аглаю-Феліцітас] не брала, бувши хлопцем. Кажуть, примхувата (О. Кобилянська); Серед дітей одиначок є два типи: один – меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина..  Словник української мови у 20 томах
3. примхуватий — Примхува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. примхуватий — Примхуватий, -а, -е Прихотливый, капризный. Вх. Зн. 55.  Словник української мови Грінченка