примірка
ПРИМІ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що примі́рювання.
Моя бесідниця тим часом набрала повен рот шпильок і налагодилась помагати мені в примірці (Л. Укр., III, 1952, 601);
Приметані рукава плаття пришивала [Зінька] тепер уже, після примірки, міцним швом (Шиян, Баланда, 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)