принадно

ПРИНА́ДНО. Присл. до прина́дний.

Ніжно гладить [мене мати] шершавою, теплою рукою, яка так принадно пахне солодким тістом (Збан., Єдина, 1959, 44);

Прикриті зеленим листком, вони [цукрові ягідки] виглядали так принадно, що здавалось, немов справді були зірвані десь просто з якогось корча (Кобр., Вибр. 1954, 71);

Чи трави принадно синіли у лузі, Чи кулі подерли їм шлеї в напрузі, — Чом коні побігли? (Нагн., Вибр.. 1950, 16).

Значення в інших словниках

1. принадно — прина́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. принадно — Присл. до принадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. принадно — ПРИНА́ДНО. Присл. до прина́дний. Ніжно гладить [мене мати] шершавою, теплою рукою, яка так принадно пахне солодким тістом (Ю. Збанацький); Прикриті зеленим листком, вони [цукрові ягідки] виглядали так принадно, що здавалось...  Словник української мови у 20 томах
4. принадно — Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.  Словник української мови Грінченка