принадно
ПРИНА́ДНО.
Присл. до прина́дний.
Ніжно гладить [мене мати] шершавою, теплою рукою, яка так принадно пахне солодким тістом (Ю. Збанацький);
Прикриті зеленим листком, вони [цукрові ягідки] виглядали так принадно, що здавалось, немов справді були зірвані десь просто з якогось корча (Н. Кобринська);
Чи трави принадно синіли у лузі, Чи кулі подерли їм шлеї в напрузі, – Чом коні побігли? (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)