принадність
ПРИНА́ДНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. прина́дний.
Тут навіть у спекотливий день завжди прохолодно. Та головна принадність у тому, що на острові гарно ловиться риба (з наук.-попул. літ.);
Краса природи, принадність жінки, чари музики і слова – все це котилось, як хвилі в далекому морі, чужі й невидимі (М. Коцюбинський);
Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)